Ще раз про нестандартні форми уроків

НЕОБХІДНО ВИГНАТИ З УРОКІВ БОГА СНУ МОРФЕЯ ТА ЧАСТІШЕ ЗАПРОШУВАТИ БОГА СМІХУ МОМУСА.

Ш. АМОНАШВІЛІ

Сьогодні нестандартні (нетрадиційні) уроки є звичайною ознакою             будь-якої школи, можна навіть говорити про моду на той чи інший тип уроку, та ставлення до них не можна назвати однозначним. Зрозуміло, що, незвичайні за змістом, організацією, такі заняття приваблюють школярів, сприяють розвитку їх особистих здібностей. Та чи тривалий цей інтерес? До того ж уроки вимагають значних витрат часу від учителя та учня, мають, як правило, невисоку результативність, характеризуються відсутністю кропіткої пізнавальної праці. Іноді ситуація доходить до абсурду, коли, окрім яскравої форми, урок немає жодних переваг.

Навіть чіткого визначення «нестандартний урок» у педагогічній літературі не існує. Найбільш поширеною є характеристика такого уроку як імпровізованого навчального заняття, що має нестандартну структуру та незвичайний задум й організаційну форму. З іншого боку, нестандартними можна назвати уроки у тій чи іншій технології навчання. Наприклад, особистісно зорієнтований урок, урок у розвивальній системі навчання, модульний урок тощо. Відзначимо, що не існує й загальноприйнятої типології нестандартних уроків. Усі існуючі класифікації значною мірою можна назвати умовними. С. В. Кульневич та Т. П. Лакоценіна виділяють такі групи нестандартних уроків:

1.   Уроки зі зміненим способом організації (лекції, захист ідей, урок взаємоконтролю).

2.    Уроки, пов'язані з фантазією (казка, театралізований урок).

3.    Уроки, що імітують які-небудь види діяльності (екскурсія, експедиція).

4.    Уроки з ігровою змагальною основою (вікторина, КВК).

5.    Уроки з трансформацією стандартних способів організації (семінар, залік, моделювання).

6.    Уроки з оригінальною організацією (взаємонавчання, урок- монолог).

7.    Уроки - аналогії певних дій (урок-суд, урок-аукціон).

8.    Уроки - аналогії з відомими формами й методами діяльності (урок-диспут, урок-дослідження).

Незважаючи на таке величезне різноманіття, для більшості нестандартних уроків, як правило, характерні: колективні способи роботи; цікавість до навчального матеріалу; значна творча складова; активізація пізнавальної діяльності; партнерський стиль взаємовідносин; зміна ролі вчителя; нестандартні підходи до оцінювання та ін.

Актуалізація проблеми нестандартних уроків та їхній вплив на всебічний розвиток дитини пов'язана насамперед із загальновизнаними фактом низького рівня об'єктивної та суб'єктивної готовності дітей до життя за межами школи, фактичною відсутністю у більшості навчальних закладів системи роботи , спрямованої на розвиток соціально-психологічної готовності дитини до життя, що включає такі якості:

-        уміння приймати рішення та робити вибір;

-        бути свідомим громадяниом своєї держави;

-        відчувати себе громадянином світу;

-        вміти співпрацювати з іншими людьми;

-        завжди працювати якісно;

-        проявляти ініціативу;

-        навчитися працювати з великим обсягом інформації, самостійно здійснювати її пошук, обробку, аналіз і зберігання;

-        бути свідомим того, що існують різні цінності.

Цих якостей майбутнім громадянам можна набути через використання та запровадження в школі нетрадиційного навчання, насамперед нестандартних уроків.

Перш ніж запропонувати дитині взяти участь у нестандартному уроці, треба створити своєрідний архів чи банк даних, у якому була б зібрана величезна кількіст матеріалів, свідчень, часом суперечливих і протилежних суджень, бо саме вони допомагають школяреві виробити власну позицію, обрати те, що найбільше відповідає його особистості, щоб потім переконати в істинності своєї точки зору товаришів. Цей архів поповнюють як учителі, так і учні. Щоб легше було ним користуватися, матеріал доречно розкласти за темами в окремі папки. До нестандартних уроків готуємося заздалегідь. Передусім вибираємо найбільш активних, ініціативних, добре підготовлених з теми учнів (якщо це нова тема, то даємо їм опрацювати матеріал самостійно, при цьому надаємо консультації); розтлумачуємо їхні обов'язки, можливо, спочатку на власному прикладі демонструємо ймовірний підхід до важкої ролі та забезпечуємо діалог виконавця з класом. Для цього «аудиторії» можна запропонувати зразки запитань для дискусії, основні

теми для гри в «брейн-ринг», «круглого столу» чи «прес-конференції», підказати тактику поведінки під час гри.

Нестандартний урок є одним з останніх етапів навчального циклу, так би мовити, верхівкою айсберга, оскільки основна навчальна діяльність відбувається на етапі підготовки до нього.

Розглядаючи нестандартні уроки, психологи відзначають дві їх основні психологічні особливості. По-перше, в процесі таких уроків з'являються нові можливості спілкування за типом «учитель - учень». По-друге, вони, безумовно, сприяють розвитку пізнавальних процесів у школярів. Вчителю також слід враховувати певні вікові особливості дітей шкільного віку.

МОЛОДШИЙ ШКІЛЬНИЙ ВІК (6 - 11 РОКІВ):

-         розвиток саморегуляції поведінки, волі;

-         появи нових авторитетів;

-         формування стосунків у навчальному колективі;

-         формування самооцінки на підставі оцінки вчителів і досягнутих результатів у навчанні, часто зниження самооцінки;

-         формування впевненості у собі, компетентності або зневіра у власних силах, почуття неповноцінності, втрата інтересу до навчання через критичність учителів і батьків у результаті ускладнень у навчанні;

ПІДЛІТКОВИЙ ВІК (11 - 14 РОКІВ):

-         нестійка емоційна сфера, сплески емоцій і настрою, що пояснюється статевим дозріванням;

-         самоствердження власної особистості та індивідуальності, можливість виникнення конфліктних ситуацій на уроках;

-         формування самооцінки, характеру;

-         розвиток логічного мислення, здатності до теоретичних розмірковувань і самоаналізу, оперування абстрактними поняттями;

-         схильність до ризику, агресивності як прийомів самоутвердження;

-         вибірковість у навчанні.

РАННІЙ ЮНАЦЬКИЙ ВПС (14- 18 РОКІВ):

-         формування свідомості - уявлення власне про себе, самооцінювання своєї зовнішності, розумових, моральних, вольових якостей;

-         посилення вольової регуляції;

-         збільшення концентрації уваги, обсягу пам'яті, логізації навчального матеріалу;

-         формування вміння самостійно розв'язувати складні питання;

-         формування власного світогляду як цілісної системи поглядів, знань і переконань;

-         прагнення до утвердження незалежності, оригінальності;

-         зневажаннями порадами старших;

-         прагнення обрати професію - головний мотив пізнавальної діяльності;

-          істотна перебудова емоційної сфери. Отже, використання нестандартних уроків сприяє:

-         підвищенню загальної обізнаності дітей, їх освіченості;

-         поглибленню знань з предмета;

-         перевірці знань учнів у ігровій та захоплюючій формі;

-         зняттю втомленості учнів;

-         активному розвитку пізнавальних процесів у школярів.

Тож нестандартні уроки заслуговують на право доповнити традиційні уроки, які педагоги використовують у своїй практичній діяльності.

ЛІТЕРАТУРА

1. «Педагогічна академія пані Софії». Видавнича група «Основа»